Процедура банкрутства фізичних осіб

Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) є основним законодавчим актом, що регулює питання банкрутства фізичних осіб в нашій країні. Банкрутство — це юридичний процес, який дає змогу усунути або погасити заборгованість під захистом суду шляхом санації та реструктуризації у встановленому порядку через ліквідаційну процедуру. 

Реструктуризація заборгованості може включати різні заходи, націлені на відновлення фінансового стану позичальника та задоволення кредиторських вимог. У разі, коли план реструктуризації не схвалюється або не реалізується, позичальника визнають банкрутом і розпочинають списання боргових зобов’язань. Докладніше про порядок оголошення банкрутства та його особливості — в матеріалі блогу «Звільнимо».

Що таке банкрутство фізичної особи: мета процедури та її наслідки

Процедуру банкрутства може бути розпочато виключно щодо індивідуального боржника або підприємця за його власною заявою. Зауважте, кредитори, в тому числі банківські установи та представники бізнесу, позбавлені можливості звертатися до суду із позовом щодо визнання фізичної особи банкрутом.

Боржник може подати заяву про порушення процедури банкрутства, якщо:

• реальний борг становить щонайменше 30 мінімальних зарплат;
• не виплачено за кредитом або іншими запланованими платежами понад 50% щомісячних внесків;
• у позичальника немає майна, яке підлягає примусовому вилученню.

Штрафи та пеня не включаються до складу фінансових претензій. З моменту ініціювання провадження у справі про банкрутство вводиться 120-денний мораторій, протягом якого задоволення грошових зобов’язань фізособи, а також нарахування штрафних санкцій призупиняються.

З чого починається відкриття провадження у справі про банкрутство 

На початку процедури від боржника вимагається надати пакет документів, серед яких перелік кредиторів та стягувачів, свідоцтво про право власності на майно, а також підтвердити факт сплати авансового внеску на депозитний рахунок суду для забезпечення оплати послуг керуючого реструктуризацією за 3 місяці.

До заяви про порушення справи про неплатоспроможність позичальник повинен долучити пропозиції стосовно реструктуризації боргу. Реструктуризація може включати:

1. Продаж частини майна.
2. Відстрочку
3. Розстрочку
4. Прощення боргу
5. Отримання поруки або гарантії щодо погашення фінансових зобов’язань.

Таким чином після закінчення розгляду справи суд виносить рішення і звільняє боржника від більшості боргів, за винятком деяких видів, як-от аліменти, компенсація за шкоду, заподіяну життю або здоров’ю людини, та інші вимоги, тісно пов’язані з особистістю дебітора. Реструктуризація боргу може включати продаж частини майна банкрута, зміну виконання останнім своїх зобов’язань, відстрочку платежів, прощення заборгованості або доручення третім особам взяти на себе здійснення функцій боржника.

Наслідки визнання фізичної особи банкрутом 

Щойно фізична особа визнається банкрутом, набирає чинності кілька важливих змін:

1. Призначення розпорядника майна: одночасно з оголошенням банкрутства та відкриттям процедури погашення боргів господарський суд встановлює розпорядника майна. Керуючий здійснює нагляд за продажем активів банкрута, дотримуючись процедур, встановлених відповідним законодавством.
2. Офіційна публікація: впродовж триденного строку з дня ухвалення постанови суду оприлюднюється повідомлення про оголошення боржника банкрутом та початок процедури ліквідації боргів на державному вебсайті судової влади в Україні. Таке публічне оголошення має на меті поінформувати зацікавлені сторони та стейкхолдерів про фінансове становище фізичної особи.
3. Інвентаризація та оцінка майна: упродовж тридцяти діб з дня ініціювання процесу виплати боргу розпорядник майна у співпраці з боржником здійснює опис активів позичальника та оцінює їхню ринкову вартість. 
4. Управління майном: від моменту оприлюднення повідомлення про банкрутство арбітражний керуючий набуває повноважень здійснювати від імені боржника всі права, пов’язані з власністю, що включена до складу ліквідаційної маси.
5. Обмеження на операції з майном: починаючи з дати постановлення рішення про признання фізособи банкрутом і до моменту отримання судового рішення про завершення ліквідаційної процедури будь-які переходи права власності або арешту майна боржника, у тому числі нерухомості та цінних паперів в позадокументарній формі, реєструються винятково на підставі заяви, поданої розпорядником майна. Цей захід гарантує, що всі операції, пов’язані з майном, контролюються та затверджуються відповідним органом під час провадження у справі про банкрутство.
6. Винятки з ліквідаційної маси: певне майно не підлягає продажу, тобто воно не вважається частиною активів боржника, які можуть бути реалізовані з метою погашення боргів. Сюди входить основне місце проживання дебітора, за умови, що воно відповідає окремим критеріям, таким як розмір (наприклад, квартира до 60 м² або будинок до 120 м²) і не є предметом будь-якої комерційної застави. 

Майте на увазі, що після визнання вас банкрутом не можна оголошувати про неплатоспроможність через суд протягом наступних п’яти років, а поза судом — протягом 10 років. Впродовж трьох років після банкрутства ви не можете брати участь в управлінні юридичною особою, зокрема обіймати керівні посади. Протягом 5 років вам забороняється виїжджати за кордон.