Спільною метою українських та німецьких дипломатів є забезпечення ефективної роботи “нормандського формату” та проведення саміту лідерів країн-учасниць. Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив на спільному з главою МЗС Німеччини Анналеною Бербок брифінгу.
Очільник МЗС України повідомив, що була обговорена динаміка дипломатичного врегулювання конфлікту. Спільною метою названа ефективна робота “нормандського формату”, проведення саміту лідерів “нормандського формату”. Відомо, що сторони обговорили постачання озброєння Україні з Німеччини. За словами глави українського відомства, цей діалог продовжиться. Дмитро Кулеба висловив вдячність новому уряду Німеччини за активну позицію та спроби повернути Росію за стіл переговорів, а також підкреслив відданість України та Німеччини дипломатичному врегулюванню конфлікту. Окремо анонсовано, що Німеччина стане солідером “Кримської платформи” у напрямку політики невизнання.
Анналена Бербок підкреслила, що жодна країна не має права приписувати іншій країні, в якому напрямку розвиватися, які підтримувати відносини та які союзи укладати.
“Предметом переговорів ніхто не може зробити суверенність України”, – зокрема, заявила голова МЗС Німеччини.
Також міністр закордонних справ Німеччини провела зустріч у Києві зі Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ, що діє в Україні з 2014 року. Політик заявила, що, за словами співробітників СММ, гуманітарна ситуація на Донбасі оцінюється як така, що більше ніж пригнічує, наразі.
“Для зміни ситуації потрібен прогрес у реалізації імплементації “Мінських домовленостей”, – висловила бачення ситуації міністр.
Анналена Бербок повідомила, що незабаром знову відвідає Україну, а саме Донбас. Водночас колега Дмитра Кулеби зазначила, що “німецько-українська дружба – це набагато більше ніж те, на що дивимося через “російські окуляри”, а в розмові між главами МЗС України та Німеччини “однією з центральних тем є енергетична співпраця”. Міністр перерахувала такі підтеми як досягнення кліматичних цілей, енергоефективність, але насамперед – енергетичну небезпеку суверенності України. Згідно з заявою, необхідне значне розширення відновлювальних джерел енергії та запровадження ринку водневих технологій.
Нагадаємо, у ніч з 13 на 14 січня 2022 року хакери здійснили атаку на низку урядових сайтів (повідомлялося про близько 70 сайтів органів влади), сайт Національного банку України, сервери “Регіональної газової компанії” в Україні. З наслідків кібератаки – була втрачена низка зовнішніх інформаційних ресурсів Моторного страхового бюро, однак не ушкоджено реєстр, який містить персональні дані мільйонів українських автовласників. Інцидент розслідують СБУ, кіберполіція та Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України спільно з відповідними органами державної влади. Веде власне розслідування, зокрема, й транснаціональна компанія Microsoft. Політики говорять про об’єднання зусиль для підтримки інтересів України.
